А я за кермо та до дому
Де дім мій я більше не знаю
І номер твого телефону
Мені вже не відповідає
А я би хотів лише знати
Що в тебе все добре і зараз
Тобі мої перші троянди
Напевно вже не памʼятаєш
Як спав на підлозі до ранку мив посуд
Та все що робили разом ми
Це все нам на користь ти кращій мій досвід
У місті на березі моря
І Запаху твого волосся на жаль
Більше немає у спальні
Згоріли усі простирадла
Які ще тебе памʼятали
Не відпускай
Ти мене не відпускай
Якби не було нас
Яб тебе яб тебе вигадав
Не відпускай
Ти мене не відпускай
Якби не було нас
Яб тебе яб тебе вигадав
Яскраве світло ліхтарів в темряві скрізь дим
Там мені двадцять років широкі штани
Перші мурахи та прискорене серцебиття
Потужний біт і ми в нього поринаєм до дна
Тримав так міцно мікро ніби твої долоні
Кричав так гучно пісні як раніше ніколи
Вважав ми встигнемо все часу ще так багато
А зараз є лише спогади як за ґратами
Мені не програти у памʼяті наново все
Де тут кнопка ріплей поки мозок не стер
Всі моменти затерті де ти вже не чітко
чернетки рядки світанки вечірки
кожну хвилинку розмов тих до ранку
А потім знову розʼєднає Київстар тут
А зараз ти диви все що в мене є
Знімки замилені та декілька сумних пісень
Не відпускай
Ти мене не відпускай
Якби не було нас
Яб тебе яб тебе вигадав
Не відпускай
Ти мене не відпускай
Якби не було нас
Яб тебе яб тебе вигадав