Малому миколі забракло повітря
Він став частіше купатись в калюжах
Сонце його припекло
Зимою несерпно холодно
Батьки його переїжджають
Ніколи в нього не питають
Він не знаходить місця
Де міг би поселитися
(І як з цим змиритися?)
Він став рибкою
На світі більш його немає
В цьому місті його
Ніхто вже не сприймає
Холодний микола потрапив в безодню
Тепер приходиться ходити по дну
В дитинстві питалися ким хоче бути
Його проковтнула безжалісна пустка
В річці ніхто вже не буде шукати
Давно проминули перші п'ять днів
Зимою так довго ніхто не витримує
Тим більше коли тобі лише вісім років
Колись прийде нове життя
І переверне прОпаще
З безсилля
Колись, так